Ки́їв — столиця України, місто-герой, одне з найбільших і найстаріших міст Європи. Розташований у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний та освітньо-науковий центр країни. Окрема адміністративно-територіальна одиниця у складі України і адміністративний центр Київської області. Районний центр Києво-Святошинського району. Адміністративно до складу Київської області не входить. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств та громадських об'єднань, що працюють в Україні.

Точна дата заснування міста невідома. Археологічні знахідки дають підстави вважати, що Київ став повноцінним містом в кінці IX століття. Був столицею Русі, Київського князівства, Великого князівства Руського, Української Народної Республіки,Української Держави та Української Радянської Соціалістичної Республіки. Також був адміністративним центром однойменного князівства, литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, радянської округи,німецької генеральної округи та радянської області.

Один із найстаріших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор — та Києво-Печерська лавра внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО

Розташування

Місто розташоване на півночі України, на межі Полісся і лісостепу по обидва береги Дніпра в його середній течії. Площа міста 836 км². Довжина вздовж берега — понад 20 км. Київ здавна знаходився на перетині важливих шляхів. Ще за Київської Русі таким шляхом був легендарний «Шлях із варягів у греки». Нині місто перетинають міжнародні автомобільні та залізничні шляхи.Рельєф Києва сформувався на межі Придніпровської височини, а також Поліської та Придніпровської низовин. Більша частина міста лежить на високому (до 196 метрів над рівнем моря) правому березі Дніпра — Київському плато, порізаному густою сіткою ярів на окремі височини: Печерські пагорби, гори Щекавицю, Хоревицю, Батиєву та інші. Менша частина лежить на низинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів.

Екологія

Ліси, парки і сади становлять більш ніж половину площі Києва з майже 80 000 гектарів.^[7] На одного киянина (станом на 2004 рік) припадало 22,1 м² зелених насаджень(за міжнародними нормами, цей показник має бути не меншим за 20 м²). Питаннями екології Києва займається Державне Управління охорони навколишнього природного середовища у м. Києві, яке з 2006 року очолює Прогнімак Олександр Володимирович.

У лісопарках міста гніздиться чимало видів диких птахів, у тому числі хижаків та таких, що гніздяться в дуплах, мешкають різновиди летючих мишей. Більшість цих видів занесено до Червоної книги України. Наприклад, урочище «Лиса гора» — фактично острів посеред міської забудови Києва. Тут протягом багатьох років розташовувався військовий об'єкт, завдяки чому (за даними співробітників Інституту зоології) до останнього часу збереглися види, занесені до Червоної книги — аполлон, махаон,голуб'янка Мелеагр, жук-олень, бджола-тесляр, мала вечірниця. У межах міста трапляються поселення бобрів.

Золотоворітський сквер

Важливу роль у збереженні біорізноманіття міста відіграє Дніпро з його затоками, притоками, островами. Тут гніздяться десятки видів птахів. У період весняної міграції навпроти житлового масиву Оболонь 1994 року спостерігалися скупчення гоголя до декількох сотень особин. На Бортницькій зрошувальній системі кілька років тому^[Коли?] зимувало до двох десятків орланів-білохвостів(в Україні їх зимує близько 300 особин).

Украї́на- держава у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі,  друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію. Межує з Білоруссюна півночі, Польщею, Словаччиною та Угорщиною — на заході, Румунією та Молдовою — на південному заході, Росієюна сході і північному сході. На півдні і південному сході омивається Чорним і Азовським морями.На сучасній території України відомі поселення багатьох археологічних культур, починаючи з доби палеоліту —мустьєрської, гребениківської, кукрецької, трипільської, середньостогівської, ямної, бойових сокир, чорноліської тощо. В античні часи на території України виникли державні утворення скіфів, давньогрецьких колоністів, готів, але відправним пунктом української слов'янської державності й культури вважається Київська Русь 9—13 століття. Після монгольської навали її спадкоємцем стало Руське королівство 13—14 століття.Воно було поглинуте сусідніми Литвою та Польщею, об'єднаними з 16 століття у федерацію Річ Посполита. Формування новітньої української нації активізувалося під часвизвольної війни 1648–1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Результатом війни стало утворення в Подніпров'ї козацької держави. Через міжусобиці вона після 1667 р. опинилася розділеною між Річчю Посполитою та Московським царством.У 18 столітті, після приєднання до Московії більшості українських земель, місцева автономія була поступово ліквідована царським урядом. Під час української революції початку 20 століття на території України постало декілька національних держав: Українська Народна Республіка, Українська Держава,Західноукраїнська Народна Республіка, Кубанська Народна РеспублікаАле внаслідок поразки українських визвольних змагань 1917–1921 років і низки воєн ці держави були захоплені сусідами: Радянською Росією, Польською республікою, Королівством Румунія і Чехословацькою республікою. На російській території була створена більшовицькаУкраїнська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), яка 1922 року увійшла до складу Радянського Союзу. Під часДругої світової війни до УРСР були приєднані Західна Україна та Буджак, а 1954 року — Крим. Сучасна держава Україна утворилася 24 серпня 1991 р. на основі УРСР в результаті розпаду Радянського Союзу, що скріплено результатомволевиявлення народу України 1 грудня 1991 року.